116 березня 2018 року відбувся науковий семінар «Праця як цінність і практика (1917-1991 рр.): візуальні образи, символи, тексти», організаторами якого виступили кафедра історії і культурології ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, історичний факультет ХНУ ім. В. Н. Каразіна та Програма імені Ковальських Канадського інституту українських студій.

У заході взяли участь науковці з харківських вишів, Інституту історії України НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Окрім доповідачів на цьому науковому форумі були присутні студенти, аспіранти та наукові співробітники харківських університетів.

У якості наукової мети заходу можна визначити отримання цілісного розуміння радянського режиму, включаючи ідеали, які було декларовано та індоктриновано в масову свідомість. Найбільш значущим ідеалом цієї доби доцільно вважати суспільно-корисну працю, а титульним візуальним образом радянської людини – образ робітника(ці). Саме тому головним завданням семінару було обговорення феномену праці як однієї із засадничих цінностей радянської соціальної і політичної системи. Особливу увагу дослідники приділили проблемам, пов’язаним із дискурсами і практиками трудової діяльності (добровільної і примусової), а також проблемам становлення радянської трудової етики та «пролетарської» ідентичності.

Перша частина семінару почалася зі вступного слова модератора проф. С. І. Посохова, зав. кафедри історіографії, джерелознавства та археології ХНУ ім. В. Н. Каразіна, який відзначив важливість формування у сучасному суспільстві так званої «історичної людини», яка б замислювалась над тим, що вона зробила за життя і як само це подовжиться іншими, на відміну від людей «покоління Z», котрі сповідують ідеологію «легких грошей» і вбачають цінність праці виключно у матеріальній винагороді.

Доповідачами першої частини були проф. О. А. Коляструк (зав. кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського), другий модератор секції, доц. Р. Г. Любавський (кафедра історії України ХНУ ім. В. Н. Каразіна), Я. Л. Примаченко (старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України) та доц. Н. В. Шліхта (зав. кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»).

Обговорення доповідей не припинилося навіть під час кава-брейку. Учасники і гості конференції використали перерву, щоб краще познайомитись між собою та подискутувати щодо найбільш цікавих питань, які під час засідання залишилися без відповіді внаслідок жорсткого регламенту.

Після перерви модератори проф. О. Л. Рябченко (зав. кафедри історії і культурології ХНУМГ ім. О. М. Бекетова) і проф. Д. М. Чорний (зав. кафедри українознавства ХНУ ім. В. Н. Каразіна) відкрили другу частину семінару. Доповідачками були старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Т. В. Пастушенко і член-кореспондент НАН України Л. Д. Якубова (старший науковий співробітник, зав. відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст.). З доповіддю виступила також організаторка і модератор семінару, проф. О. Л. Рябченко.

Після завершення доповідей відбувся круглий стіл, під час якого обговорювалися найбільш гострі питання розглянутих тем і підводилися підсумки семінару. Усі присутні дійшли висновку, що даний семінар виявився дуже результативною формою роботи й матиме суттєвий вплив на подальший розвиток наукової думки щодо дискурсів і практик трудової діяльності радянських часів та на уточнення образу радянської доби в цілому.